Раніше ми обіцяли відкрити нову категорію нашого сайту яка буде стосуватись діяльності вебмайстрів. Тож зустрічайте! Саме цією публікацією ми розпочинаємо підбір матеріалу для всіх “сайтозабудовників” та фахівців у сфері IT, аби також допомогти і спеціалістам даної сфери правильно користуватись тим чи іншим логотипом у правовому полі. В той же час, стаття буде цікава абсолютно всім власникам авторського права та суміжних прав, зокрема на зображення чи логотип.
Що ж до останнього, то різниця дійсно є, і доволі суттєва.
Безумовно, так чи інакше, кожен логотип є зображенням, однак, ці поняття ми розрізнюємо, відповідно до призначення, у побуті, у професійній діяльності, різними вони є також і з точки зору права. Тому, перш ніж ми почнемо говорити про проблеми використання логотипу в мережі, а також надавати певні поради щодо правомірного використання логотипів у будь-яких матеріалах, які розповсюджуються вами в мережі, спершу доцільним вважаємо скоригувати уявлення користувачів про, здається, такі зрозумілі речі, але такі різні з точки зору українського законодавства.
Почнемо з початку… але не з самого…
Дійсно, фундаментальними є речі, які визначають об’єкт інтелектуального права, плавно переходячи до об’єкту права авторського, проте, наразі, завданням проекту не є підготовка спеціального термінологічного словника, хоча, можливо, прийде час… і ми його зробимо, бо окремі поняття все ж потребують детальної уваги. Та в даній статті ми будемо говорити лише про згадувані нами категорії, шукати для них визначення в законодавстві і аналізувати їх з точки зору сприйняття звичайним користувачем в мережі.
До справи…
Закон України “Про авторське право і суміжні права” виділяє для нас об’єкти авторського права та суміжних прав, які безпосередньо захищаються державою… (так, ми є ідеалістами, нагадую).
Серед них також є і такі групи об’єктів як:
- твори образотворчого мистецтва;
- фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;
- ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;
- похідні твори;
- інші твори.
Як бачимо, поняття “зображення” не згадується як окремий визначений об’єкт, але чому? Вірогідно через те, що кожна із зазначених груп містить в собі перелік специфічних об’єктів, які є однаковими за своїм змістом та способом виготовлення/створення. Важливість даної класифікації може виявитись необхідною практично на будь-якому етапі захисту авторського права, та і жити так “зрозуміліше”.
Але чи зустрічається в законодавстві визначення безпосередньо “зображення”? – Ні. Нормативно закріпленими є лише терміни та категорії “рухоме зображення”, “поліпшення якості зображення” та ін.
Таким чином, задля конкретного визначення того, чим є зображення в мережі Інтернет, треба підсумувати, що всі зазначені категорії об’єктів авторського права, що визнаються та захищаються державою і є зображеннями, або можуть бути оцифровані і передані у формі зображень в мережі.
Але по суті, класифікація не є вичерпною, через те, що зазначаються також і “похідні твори”, а також і “інші твори”, а тому, будь-які зображення які є результатом інтелектуальної діяльності людини захищаються відповідним законом.
Тепер нам зрозуміло які об’єкти безпосередньо визначені в ньому, і що 100%-во можна віднести до зображень у звичайному розумінні, порівнюючи це із конструкціями, наведеними в законі.
Тепер щодо логотипу, і чому в заголовку знаходиться “торгова марка“.
Якщо з поняттям “зображення” ні в кого складнощів не виникає, кожен може надати своє визначення, а тепер вже, після даної статті, порівняти його з визначеннями категорій зображення, що захищаються законодавством, то з “логотипом” питання все ж можуть виникнути.
[box title=”за матеріалами Вікіпедії”]Логоти́п (дав.-гр. ὀ λόγος — слово, і ὀ τύπος — знак, відбиток) — комбінація початкових букв, що являє собою скорочену назву якої-небудь установи, підприємства, фірми і т. ін. (зазвичай у вигляді вензеля); постійний словесний, образотворчий або об’ємний знак, комбінований з літерами, цифрами, словами або без них, що є емблемою телерадіоорганізації, студії, агентства чи окремої особи, які представляють свої телерадіопрограми чи передачі; зображення або малюнок, який використовується людиною, групою або компанією, щоб відзначити, ким вони є.[/box]
На даний момент, відповідно до чинного законодавства, нормативне визначення поняття “логотип” ми можемо віднайти лише у Законі України “Про телебачення і радіомовлення”, в якому визначено наступне:
Логотип (фірмовий, торговий знак) – будь-яка комбінація позначень (слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів), які придатні для вирізнення ефірного часу однієї телерадіоорганізації від іншої.
Як бачимо, для цілей даного закону поняття “логотип” виділяється, але ж і використовується, відповідно до цього ж закону, і лише у сфері телебачення і радіомовлення.
Однак, аналог все ж існує… а якщо бути більш точним… то, поняття, яке включає в себе, в тому числі, і поняття “логотип” – “знак“.
Відповідно до Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, знак – позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
І саме кожен логотип, що відповідно зареєстрований за чинним законодавством як “знак” і є охоронюваним об’єктом, до якого особа-власник свідоцтва відповідно може встановити певні обмеження у використанні або ж окреслити певний порядок використання зареєстрованого нею знаку публічно, що посвідчується відповідним свідоцтвом (в той час як загальна дозвільна процедура на використання того чи іншого знаку залишається стандартною).
Певний період часу, в законодавчій системі України існувало визначення поняття “торгова марка” в одному з указів президента (ЯКИЙ ВЖЕ ВТРАТИВ ЧИННІСТЬ), і визначалась вона як “об’єкт авторського права та інтелектуальної власності, товарний знак і логотип, знак для товарів та послуг, зареєстрований в установленому законодавством порядку”, тому, як бачимо, на сучасному етапі актуалізації визначень, законодавець обрав більш ширшу категорію – “знак”, і наразі підтримує та захищає її відповідно до чинного закону та і законодавства в цілому.
Тепер, якщо необхідно буде оперувати правовими категоріями у сфері роботи із зображеннями, логотипами чи то торговими марками, сподіваємось, ви знатимете про що і як сказати, та яким категоріальним апаратом оперувати у разі виникнення такої необхідності.
© 2014, Михайло Горкуша