Зображення чи логотип, а може торгова марка? (про законодавче визначення)

Раніше ми обіцяли відкрити нову категорію нашого сайту яка буде стосуватись діяльності вебмайстрів. Тож зустрічайте! Саме цією публікацією ми розпочинаємо підбір матеріалу для всіх “сайтозабудовників” та фахівців у сфері IT, аби також допомогти і спеціалістам даної сфери правильно користуватись тим чи іншим логотипом у правовому полі. В той же час, стаття буде цікава абсолютно всім власникам авторського права та суміжних прав, зокрема на зображення чи логотип.

Що ж до останнього, то різниця дійсно є, і доволі суттєва.

Безумовно, так чи інакше, кожен логотип є зображенням, однак, ці поняття ми розрізнюємо, відповідно до призначення, у побуті, у професійній діяльності, різними вони є також і з точки зору права. Тому, перш ніж ми почнемо говорити про проблеми використання логотипу в мережі, а також надавати певні поради щодо правомірного використання логотипів у будь-яких матеріалах, які розповсюджуються вами в мережі, спершу доцільним вважаємо скоригувати уявлення користувачів про, здається, такі зрозумілі речі, але такі різні з точки зору українського законодавства.

Почнемо з початку… але не з самого…

Дійсно, фундаментальними є речі, які визначають об’єкт інтелектуального права, плавно переходячи до об’єкту права авторського, проте, наразі, завданням проекту не є підготовка спеціального термінологічного словника, хоча, можливо, прийде час… і ми його зробимо, бо окремі поняття все ж потребують детальної уваги. Та в даній статті ми будемо говорити лише про згадувані нами категорії, шукати для них визначення в законодавстві і аналізувати їх з точки зору сприйняття звичайним користувачем в мережі.

До справи…

Закон України “Про авторське право і суміжні права” виділяє для нас об’єкти авторського права та суміжних прав, які безпосередньо захищаються державою… (так, ми є ідеалістами, нагадую).

Серед них також є і такі групи об’єктів як:

  • твори образотворчого мистецтва;
  • фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;
  • ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;
  • похідні твори;
  • інші твори.

Як бачимо, поняття “зображення” не згадується як окремий визначений об’єкт, але чому? Вірогідно через те, що кожна із зазначених груп містить в собі перелік специфічних об’єктів, які є однаковими за своїм змістом та способом виготовлення/створення. Важливість даної класифікації може виявитись необхідною практично на будь-якому етапі захисту авторського права, та і жити так “зрозуміліше”.

Але чи зустрічається в законодавстві визначення безпосередньо “зображення”? – Ні. Нормативно закріпленими є лише терміни та категорії “рухоме зображення”, “поліпшення якості зображення” та ін.

Таким чином, задля конкретного визначення того, чим є зображення в мережі Інтернет, треба підсумувати, що всі зазначені категорії об’єктів авторського права, що визнаються та захищаються державою і є зображеннями, або можуть бути оцифровані і передані у формі зображень в мережі.

Але по суті, класифікація не є вичерпною, через те, що зазначаються також і “похідні твори”, а також і “інші твори”, а тому, будь-які зображення які є результатом інтелектуальної діяльності людини захищаються відповідним законом.

Тепер нам зрозуміло які об’єкти безпосередньо визначені в ньому, і що 100%-во можна віднести до зображень у звичайному розумінні, порівнюючи це із конструкціями, наведеними в законі.

Тепер щодо логотипу, і чому в заголовку знаходиться “торгова марка“.

Якщо з поняттям “зображення” ні в кого складнощів не виникає, кожен може надати своє визначення, а тепер вже, після даної статті, порівняти його з визначеннями категорій зображення, що захищаються законодавством, то з “логотипом” питання все ж можуть виникнути.

[box title=”за матеріалами Вікіпедії”]Логоти́п (дав.-гр. ὀ λόγος — слово, і ὀ τύπος — знак, відбиток) — комбінація початкових букв, що являє собою скорочену назву якої-небудь установи, підприємства, фірми і т. ін. (зазвичай у вигляді вензеля); постійний словесний, образотворчий або об’ємний знак, комбінований з літерами, цифрами, словами або без них, що є емблемою телерадіоорганізації, студії, агентства чи окремої особи, які представляють свої телерадіопрограми чи передачі; зображення або малюнок, який використовується людиною, групою або компанією, щоб відзначити, ким вони є.[/box]

На даний момент, відповідно до чинного законодавства, нормативне визначення поняття “логотип” ми можемо віднайти лише у Законі України “Про телебачення і радіомовлення”, в якому визначено наступне:

Логотип (фірмовий, торговий знак) – будь-яка комбінація позначень (слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів), які придатні для вирізнення ефірного часу однієї телерадіоорганізації від іншої.

Як бачимо, для цілей даного закону поняття “логотип” виділяється, але ж і використовується, відповідно до цього ж закону, і лише у сфері телебачення і радіомовлення.

Однак, аналог все ж існує… а якщо бути більш точним… то, поняття, яке включає в себе, в тому числі, і поняття “логотип” – “знак“.

Відповідно до Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”знак – позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

І саме кожен логотип, що відповідно зареєстрований за чинним законодавством як “знак” і є охоронюваним об’єктом, до якого особа-власник свідоцтва відповідно може встановити певні обмеження у використанні або ж окреслити певний порядок використання зареєстрованого нею знаку публічно, що посвідчується відповідним свідоцтвом (в той час як загальна дозвільна процедура на використання того чи іншого знаку залишається стандартною).

Певний період часу, в законодавчій системі України існувало визначення поняття “торгова марка” в одному з указів президента (ЯКИЙ ВЖЕ ВТРАТИВ ЧИННІСТЬ), і визначалась вона як “об’єкт авторського права та інтелектуальної власності, товарний знак і логотип, знак для товарів та послуг, зареєстрований в установленому законодавством порядку”, тому, як бачимо, на сучасному етапі актуалізації визначень, законодавець обрав більш ширшу категорію – “знак”, і наразі підтримує та захищає її відповідно до чинного закону та і законодавства в цілому.

Тепер, якщо необхідно буде оперувати правовими категоріями у сфері роботи із зображеннями, логотипами чи то торговими марками, сподіваємось, ви знатимете про що і як сказати, та яким категоріальним апаратом оперувати у разі виникнення такої необхідності.

© 2014, Михайло Горкуша