Wiki Аналітика Інтелектуальна власність

Веб-сайт як непоіменованний об’єкт авторського права

Веб-сайт є новітнім об’єктом не тільки в юридичному розумінні, а й у загальнотеоретичному, адже відкритий доступ до першого публічного веб-сайту датується 30 квітня 1993 року [1] (хоча в літературі справедливо зазначається, що ще в 1945 році Ванневар Буш (Vannevar Bush) запропонував ідеї індексації накопиченої людством інформації для її швидкого пошуку [2].

Закріплення відповідних положень щодо правової регламентації веб-сайту, доменного імені та інших категорій, що пов’язанні з використанням мережі Інтернет тільки починають формуватись у юридичній доктрині, практиці та законодавстві.

Метою дослідження є аналіз законодавчого та доктринального підходів до розуміння поняття та правової природи веб-сайту, виокремлення його істотних ознак та місця в системі об’єктів авторського права в Україні.

Вивченню питання щодо розуміння веб-сайту як об’єкта авторського права присвячували монографічні та інші наукові дослідження: М. Гура, М. Селіванов, Н. Майданик, К. Басманова, М. Хатаєва, П. Ба-барикін, А. Серго, Ю. Борисова та ін.

На жаль, в Україні на законодавчому рівні поняття веб-сайту не закріплено. Однак існує легальна дефініція даного поняття на підзаконному рівні, а саме в Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади (пункт 1.3), затвердженого наказом Держкомінформу України, Держкомзв’язку та інформатизації від 25.11.2002 р. № 327/226. [3] В цьому документі зазначено, що веб-сайт – сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет [3].

Література

За матеріалами: Зеров К. О. Веб-сайт як непоіменованний об’єкт авторського права / К. О. Зеров // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету / К. О. Зеров. – Одеса, 2013. – (Юриспруденція; 6-3 том 2). – С. 28–30.

Comments are closed.