Міжнародний союз електрозв’язку (International Telecommunication Union, ITU), спеціалізований підрозділ ООН в галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), опублікував Індекс розвитку ІКТ в країнах світу 2014 року «Вимірювання інформаційного суспільства 2014» (Measuring the Information Society 2014), що містить рейтинг розвитку 166 країн у сфері ІКТ. Данія домоглася найбільш серйозних успіхів в галузі розвитку ІКТ, Україна займає 73 місце в рейтингу.
Індекс розроблений в 2007 році на основі 11 показників, якими Міжнародний союз електрозв’язку оперує у своїх оцінках. Індекс зводить показники в єдиний критерій, який можна використовувати як інструмент для проведення порівняльного аналізу на глобальному, регіональному та національному рівнях. Ці показники стосуються доступу до ІКТ, їх використання, а також практичного знання цих технологій, зокрема: число стаціонарних і мобільних телефонів на 100 жителів країни, кількість домашніх господарств, що мають комп’ютер, кількість користувачів Інтернету, рівні грамотності і так далі.
Цього року перше місце в рейтингу розвитку ІКТ посіла Данія з Індексом 8.86 балів. За нею слідують Південна Корея, Швеція, Ісландія, Великобританія, Норвегія, Нідерланди, Фінляндія, Гонконг і Люксембург.
Перші 30 місць у рейтингу займають країни з високим рівнем доходу, що говорить про наявність взаємозв’язку між доходом і прогресом у сфері ІКТ, вказують автори дослідження. Практично дві третини з 30 провідних в рейтингу країн – європейські, де спільна нормативно-правова база і чіткий набір пріоритетних галузей діяльності, цілей і завдань допомогли країнам перетворитися в передові інформаційні економіки. До числа 30 провідних країн відносяться також економіки з високим рівнем доходів з Азіатсько-Тихоокеанського регіону (Австралія, Макао (Китай), Сінгапур і Нова Зеландія), а також Сполучені Штати і Канада з регіону Північної Америки.
Незважаючи на широке поширення ІКТ у всьому світі, зберігаються значні відмінності між розвиненими і країнами, що розвиваються, причому значення Індексу в середньому вдвічі вище в розвиненому світі, ніж в країнах, що розвиваються. У нинішньому звіті визначена група найбільш динамічних країн, в яких за останній рік відзначено підвищення рейтингу, що перевищує середні показники. До їх числа відносяться (починаючи з країн, що досягли найбільших успіхів): Об’єднані Арабські Емірати, Фіджі, Кабо-Верде, Таїланд, Оман, Катар, Білорусь, Боснія і Герцеговина та Грузія. В цілому, майже все брали участь в обстеженні країни цього року підвищили свій рейтинг, причому середні регіональні показники Індексу найбільше зросли в країнах СНД і арабських державах.
За даними дослідження, поширення ІКТ продовжує збільшуватися, що стимулюється постійним зниженням розцінок на послуги телефонії і широкосмугового Інтернету. Останні дані показують, що використання Інтернету продовжує стабільно зростати – в глобальному масштабі в 2014 році на 6,6% (3,3% у розвинених країнах і 8,7% в світі, що розвивається). Згідно з прогнозом, в кінці 2014 до Глобальної мережі будуть підключені 44% домашніх господарств, хоча швидкості і ціни будуть істотно відрізнятися як серед різних регіонів, так і всередині них. За останні десять років рівень проникнення користувачів Інтернету зростає в середньому темпами, які виражаються двозначними числами. У розвинених країнах доступ в Інтернет мають 78% домашніх господарств, тоді як в країнах, що розвиваються цей показник становить 31%, а в 48 країнах, віднесених ООН до числа найменш розвинених, – всього 5%.
Технології та послуги рухомого широкосмугового зв’язку і раніше залишаються основною рушійною силою інформаційного суспільства, оскільки дають можливість більшій кількості людей приєднатися до високошвидкісних мереж і користуватися зростаючою кількістю додатків і послуг. При тому що швидкості в мережах як фіксованою, так і рухомого широкосмугового зв’язку продовжують рости, ціни на послуги знижуються і ІКТ стають більш прийнятними в ціновому відношенні: за чотири роки ціни на фіксовану широкосмуговий зв’язок, виміряні у відсотках від ВВП на душу населення, впали майже в середньому на 70%. Нові аналітичні результати, представлені у звіті, показують, що зниження розцінок на фіксовану широкосмуговий зв’язок в країнах, що розвиваються могло б скласти до 10% в результаті посилення конкуренції та вдосконалення нормативно-правової бази. Дані аналізу за нерівністю доходів показують, що нерівність доходів і витрат домашніх господарств всередині країн має великий вплив на прийнятність в ціновому відношенні послуг широкосмугового зв’язку. Найменші відмінності спостерігаються в Ісландії, де базовий план на послуги широкосмугового зв’язку лише в 3,5 рази більш прийнятний в ціновому відношенні для 20% найбільш багатого населення, ніж для 20% найбідніших верств населення. На іншому кінці шкали такі країни, як Болівія, Бразилія, Колумбія, Гондурас і Південно-Африканська Республіка, де розцінки в 20 разів більш прийнятні для 20% найбільш багатого населення, ніж для 20% найбідніших прошарків.