Довгоочікуване оновлення WordPress до версії 3.8 доступне практично сьогодні, адже з 4 грудня оприлюднено перший реліз-кандидат нової версії, який відрізняється більшим рівнем стабільності, порівняно з альфа та бета-версіями, а також надає змогу протестувати новий функціонал на наявність помилок, аби фінальний випуск став більш вдалим.
Однак, оновлюючись реліз-кандидатом, особливо перейматись про помилки не доводиться, через те, що наступає період “code freeze”, під час якого розробники перестають вносити зміни до вихідного коду. Але остерігатись критичних помилок все ж необхідно, бо метою випуску реліз-кандидатів є тестування збірки саме на наявність подібних хиб.
Ключовим елементом версії 3.8 стало оновлення адміністративної панелі та роботи із стартовим екраном – майстернею. Змінився і загальний дизайн вікна привітання WordPress. Більш виразними стали вкладки, що стосуються основних питань оновлення до нової версії:
- Що нового.
- Учасники.
- Права.
Гадаю, необхідність зупинятись на змісті та призначенні кожної відсутня, проте щодо останньої – звернемо детальну увагу.
Як бачимо, абсолютно не занудною правою мовою всім власникам сайту на системі WordPress повідомляється про те, що вони мають право:
- Використовувати програму для будь-яких цілей.
- Вивчати роботу програми і змінювати код згідно власних побажань.
- Поширювати копії вихідної програми серед своїх друзів.
- Поширювати копії змінених вами версій. (із продовженням-приміткою: “Завдяки цьому ви даєте всьому співтовариству можливість користуватися вашими змінами”).
[spoiler title=”довідка по CMS та GPL”]
[box title=”CMS (за матеріаліами Вікіпедії)”]Систе́ма керува́ння вмі́стом (СКВ; англ. Content Management System, CMS) — програмне забезпечення для організації веб-сайтів чи інших інформаційних ресурсів в Інтернеті чи окремих комп’ютерних мережах.[/box]
[box title=”GPL (за матеріалами Вікіпедії)”]GNU General Public License (Загальна публічна ліцензія GNU або Загальна громадська ліцензія GNU) — одна з найпопулярніших[1] ліцензій на вільне програмне забезпечення, створена Річардом Столменом для проекту GNU. Часто її скорочено називають GNU GPL чи просто GPL, якщо з контексту зрозуміло, про яку ліцензію йде мова (існує чимало інших ліцензій зі словами «general public license» у назві). Концепція[ред. • ред. код] Мета GNU GPL — надання користувачеві прав копіювати, змінювати та розповсюджувати програми, і зобов’язань, згідно з якими користувачі всіх похідних програм теж отримають перераховані вище права. Принцип «спадковості» таких прав називають «копілефт» (транслітерація англійського «copyleft»), такий термін запропонував Річард Столмен. На відміну від GPL, ліцензії ПЗ власника дуже рідко надають користувачеві такі права і переважно намагаються, навпаки, обмежити їх, наприклад, встановивши заборону на відновлення сирцевого коду. GPL — приклад сильної копілефт ліцензії, яка вимагає, щоб всі похідні роботи були доступні під тими же умовами, як і оригінал. GPL надає одержувачам комп’ютерної програми права відповідно визначенню вільного програмного забезпечення і використовує копілефт, щоб гарантувати, що ці права будуть збережені, навіть, коли робота значно змінена або до неї будуть додані будь-які частини. Це відрізняє її від до́звільних ліцензій на безплатне програмне забезпечення, прикладом яких є ліцензія BSD або ліцензія Apache.[/box]
[/spoiler]
А тепер коментар.
до пункту 1:
Дане уточнення говорить усім користувачам WordPress про те, що сам продукт у вигляді вихідного коду та сукупності програм, що при обслуговуванні на веб-сервері створюють платформу для розміщення сайту, а точніше – власне сайт, можна використовувати для будь-яких цілей: чи то комерційних чи то некомерційних. Це дійсно величезний позитив! Адже, незалежно від того, збираєтесь ви створити інтернет-магазин, чи то власний блог – використовуйте WordPress і вже матимете з чого почати, при цьому, абсолютно безкоштовно!
до пункту 2:
WordPress не є чимось закритим, навпаки! Встановивши WordPress, вам надається змога адаптувати його відповідно до своїх потреб, чого, приміром, не можна говорити про ряд запатентованих програм чи то навіть інших комерційних cms-продуктів, зміна коду яких є правопорушенням. Звісно, через недосконалість моніторингу таких протиправних дій, навряд чи ви будите притягнені до відповідальності, та ліцензії можете лишитись. Тому, перш ніж обирати комерційні cms, уважно ознайомтеся з ліцензійною угодою – умовах, на яких передається право використання тією чи іншою платформою, а також замисліться над тим, чи готові ви платити додаткові кошти за розширення функціоналу вже придбаної cms додатковими модулями, які, як правило, є також платними, якщо ви обираєте варіант комерційного рішення.
до пункту 3:
Даний пункт є більш ніж простим, адже виходить з попереднього, та з загальних положень відкритості вихідного коду WordPress, тому, поширюючи вихідний код оригінальної WordPress, вам не треба перейматись про те, що вашу ліцензію буде анульовано, як це може статись з комерційними cms, до того ж, цим пунктом, насправді, зафіксоване приховане прохання спільноти про поширення її вихідного коду, проте виражається у формі права. Очевидно, що поширюючи вихідний код WordPress, ви сприяєте популяризації продукту, роблячи його більш конкурентноспроможним на ринку cms.
до пункту 4:
А тут найцікавіше. Якщо кожному надається право поширювати копії змінених версій WordPress, то фактично, спільнота заявляє про те, що продукт в цілому може бути змінений, відредагований та викладений під вашою особистою редакцією, що, безумовно, є також ще одним позитивним моментом.
В той же час, подальше уточнення з приводу того, що “завдяки цьому ви даєте всьому співтовариству можливість користуватися вашими змінами” призводить до наступних висновків:
- ви не можете створити на основі WordPress комерційний продукт, та продавати його як особливий вид cms WordPress з вашими доповненнями, через що власне і комерціалізуєте нову збірку;
- авторство на ваші зміни залишається виключно за вами, про що робиться відповідна помітка у вихідному коді тих фалів, які редагували особисто ви (до речі, не забувайте робити це), однак користуватись цими змінами повинні мати можливість усі користувачі, тобто спільнота WordPress в цілому.
і декількох питань…
- як саме змінами, внесеними до особисто вашої редакції WordPress зможе користуватись спільнота, якщо ви не є членом команди розробників проекту та не розповсюджуєте вихідного коду своєї редакції в мережі Інтернет?
- чи може спільнота використовувати зміни, внесені вами для покращення функціоналу “для себе”, якщо все ж забажає модернізувати cms WordPress на основі вашої редакції?
Останнє питання має частковий приклад у сфері дизайну адміністративної панелі WordPress. Починаючи з версії 3.8 популярний плагін-додаток MP6, що дозволяє користувачам внести зміни у відображенні консолі, стає частиною WordPress та включений до його ядра. Відтепер, користувачі останньої версії cms не зможуть побачити даний плагін у вигляді окремого додатку, адже він повністю інтегрований в саму систему.
Втаємничиною залишається правова процедура зміни форми коду плагіну, як безпосередньо окремої частини, що також розповсюджувалась безкоштовно, та трансформація його до частини вихідного коду WordPress, та ми спробуємо дослідити цей момент в наступних статтях.
Підсумовуючи, можна лише зазначити, що працюючи з вихідним кодом, створеним та розповсюджуваним на основі ліцензії GPL, на основі якої розповсюджується й WordPress, ви обов’язково повинні пам’ятати, що за загальновизнанною процедурою, ваш доробок також повинен стати загальнодоступним, що є прекрасним, адже таким чином кожен з фахівців може розвивати сформовану спільноту розробників.
Говорячи ж про українське законодавство і його співвідношення з ліцензією GPL, варто зауважити, що через неможливість тлумачення одного через інше, будь-яких код, в т.ч і вихідний, за українським законодавством вважається літературним твором, а тому створюється “правова ситуація”, за якої ви вносите зміни до програмно-літературного твору, дописуючи себе в ньому ж, як його автор, а згодом переопубліковуєте його як той самий твір, але вже з власним доробком, або як новий твір, що підлягає вільному поширенню через першочергово встановлені умови роботи, ознайомлення та внесення редакційних правок до нього.