Замість введення.
Всесвітня павутина стає все щільнішою, не дивлячись на те, що на території України покриття цим “чудом” ще не дуже радує, проте, з кожним днем все більше соціальних процесів переноситься у віртуальну площину.
Будемо ідеалістами… звісно, не відкрию нікому таємницю, якщо зауважу, що основною задачею права, в той чи іншій мірі, є регулювання як раз цих самих соціальних процесів, про перенесення яких вже було сказано… наступне питання? Вірно! Як саме врегульовувати ці процеси в Інтернет? А чи необхідно їх взагалі регулювати?
Все починається з малого… кожному з нас притаманні окремі соціальні цінності…
Як в окремій інтернет-спільноті можуть обмежити доступ користувача-порушника правил спільноти, так і в державі – обмежують свободу людей, котрі знаходитись в цій спільноті не можуть і уособлюють в собі загрозу для суспільства (нагадую, ми зараз ідеалізуємо). Все здається доволі логічним та природнім, чи не так?
Найбільш поширені правовідносини, такі як купівля-продаж, дистанційна робота, вже отримали матеріальне своє відображення у віртуальній площині, але не без окремих недоліків, які, можливо, будуть розглянуті також, коли настане час розширення категорій сайту. Зараз же, найбільш незвіданою залишається сфера захисту прав інтелектуальної власності, персональних даних (категорія невдовзі буде додана), доменних спорів, та інших ІТ-технологій, котрі, очевидно, розвиваються швидше, аніж норм, що можуть врегульовувати подібні правовідносини.
Так навіщо?
Для того, аби максимально наблизити те саме правове регулювання у суспільстві до регулюванні в Інтернет. Так, у даної позиції доволі багато супротивників, але, говорячи про таких підхід, ніхто не бажає посягати на той устрій Інтернет-свободи, який вже відбувся і затвердив себе на цьому диво-просторі.
Говоримо саме про існуючий перебіг процесів в правовому полі, аби в момент порушення, на вимогу людини, права котрої було порушено, можливо було відновити справедливість навіть у віртуальному середовищі.
Погоджусь з тим, що висловлена позиція є важко досяжною, але… завжди у всьому присутні свої “але”, і я не бачу Інтернет як дещо, пронизане правилами, без виконання яких ніхто не зможе і повідомлення знайомому надіслати… мій концепт доволі несформований навіть особисто для мене, сподіваюсь, після формування матеріалу на дану тему, я зможу сформувати його, однак і на той час в ньому не буде поставлено крапки…
Якщо ж Вас також цікавить дана тема, приєднуйтесь, зробимо це разом!