Top Блоги

Фільтрація і блокування контенту в мережі Інтернет: досвід Китайської Народної Республіки

У 1994 році Інтернет офіційно почав функціонувати в Китайській Народній Республіці (далі – КНР), що дало можливість жителям цієї країни отримати платформу для спілкування і активізації торгівельної діяльності. На початку червня 2016 року в цій країні нараховувалося 710 мільйонів користувачів Інтернету, що на 21,32 мільйона більше в порівнянні з кінцем 2015 року. Рівень проникнення Інтернету досяг 51,7%, що на 1,3 відсотків більше, ніж у кінці 2015 року [5]. З одного боку, китайська влада використовує Інтернет в інтересах економічного і політичного розвитку, а з іншого – прагне усунути «розбіжності і нестабільність», створювані Інтернетом, шляхом запровадження «контрольовоної» Інтернет-свободи.

«Якщо ви відкриєте вікно для свіжого повітря, ви повинні очікувати, що влітають мухи», – це фраза Ден Сяопіна, в якій розкрито суть «проекту Золотий Щит», також відомого як «Великий брандмауер Китаю» (The Golden Shield Project) – система цензури і фільтрації Інтернету. Проект стартував  у 2003 р. та є системою серверів на інтернет-каналі між провайдерами і міжнародними мережами передачі інформації, що фільтрує інформацію.

За даними Грега Уолтона з Міжнародного центру з прав людини та демократичного розвитку, Китай реалізував найскладнішу фільтрацію інтернет-контенту, що здатна ефективно фільтрувати контент з використанням безлічі методів регулювання і технічного контролю (блокування IP-адрес і фільтрація контенту; фільтрація DNS і URL; скидання з’єднання тощо).

До сайтів, які підлягають фільтрації у Китаї належать такі, що:

  • створені забороненим групам у цій державі (waselpro.com, thecim.org) або сприяють обходу блокування сайтів (openvpn.net, strongvpn.com, purevpn.com);
  • пов’язані з «ворожими» іноземними урядами, засобами масової інформації та іншими організаціями (time.com, economist.com, bbc.co.uk);
  • пов’язані з релігійним і політичним контентом (waselpro.com), порнографічними матеріалами (drtuber.com, hardsextube.com) або сайти, які заоохочують злочинну діяльність;
  • сайти для блогів (urbansurvival.com, wretch.cc, fc2.com) [4].

Фільтрація також поширюється на «ключові слова», які можуть бути заблоковані під час запитів місцевих користувачів до іноземних пошукових систем, в той час як інші можуть бути занесені до чорного списку («демократія», «права людини», «диктатура», «пригнічення», «червоний терор», «Далай-лама») [2].

Окрему групу сайтів, які заблоковано урядом КНР складають соціальні мережі (Google Plus; Facebook; Twitter; Instagram). Політика уряду цієї держави щодо соціальних мереж полягає в блокуванні міжнародних сайтів і створенні виключно «китайських» цензурованих соціальних мереж. Коли в іншій частині земної кулі використовують Google, в Китаї функціонує Baidu (http://www.baidu.com/). Замість Twitter у них є Weibo (http://tw.weibo.com/). Замість Facebook є Renren (http://www.renren.com/). Замість Youtube у них є Youku (http://www.youku.com/) і Tudou (https://www.tudou.com/) (див. Таб 1).

Постачальники інтернет-послуг зобов’язані блокувати веб-сайти і видаляти контент відповідно до вказівок цензорів.

У червні 2016 р. заборона на незалежний збір або розповсюдження оригінальних новин була поширена на всі додатки для соціальних мереж, в той час як в липні 2016 р. пекінський підрозділ адміністрації КНР прийняв норми, що забороняють китайським інтернет-порталам створювати будь-які оригінальні новини, обмежуючи їх  контентом, наданим невеликою кількістю дозволених «офіційних» джерел. Керівництво сайтів новин повинно цілодобово відстежувати зміст заміток і статей, щоб не допустити фактичних, стилістичних та інших помилок.

У серпні 2016 р. Кіберпростір адміністрації КНР (Cyberspace of Administration of China) встановив нові жорсткі вимоги до цензури для інтернет-провайдерів, в тому числі запроваджено постійний моніторинг вмісту новин і персональну відповідальність головних редакторів сайтів за контент.

З метою посилення державного контролю над Інтернетом, у листопаді 2016 р. Всекитайськими зборами народних представників ухвалено новий закон «Про кібербезпеку». Згідно з цим законом, фізичні особи та організації Китаю не мають права «шкодити безпеці, честі та інтересам держави» в інтернеті. Також законом забороняється діяльність в інтернеті, спрямована на «повалення соціалістичної системи, розкол нації, підрив національної єдності, захист тероризму та екстремізму» [3].

Міжнародна правозахисна організація «Human Rights Watch» засудила новий закон про кібербезпеку через широке визначення діяльності, яка ним забороняється. «Інтернет в Китаї і так перебуває під сильною цензурою, йому потрібно більше свободи, а не навпаки», – зазначає директорка китайського офісу HRW Софі Річардсон. За її словами, не зважаючи на те, що новий закон викликав занепокоєння у правозахисників та представників бізнесу, китайська влада просунула обмежуючий закон без жодних суттєвих змін [1].

Отже, фільтрація і блокування сайтів в Інтернеті у КНР є одним з методів державного управління. У межах правової системи цієї східноазіатської держави, загрози «інформаційної безпеки» визначаються досить широко і «збереження суверенітету Інтернету» є головною метою. Цензура не обмежується блокуванням західних сайтів. Фільтрація поширюється на всі китайські сайти. Не зважаючи на те, що законодавство у сфері кібербезпеки має захищати свободу слова, конфіденційність та інші права людини, в КНР та ряді інших країн (Іран, Туркменістан, Північна Корея), головне значення має забезпечення безпеки інформаційної політики держави через тотальний контроль мережі Інтернет.

Список використаних джерел
  1. China: Abusive Cybersecurity Law Set to be Passed. – Access mode: https://www.hrw.org/news/2016/11/06/china-abusive-cybersecurity-law-set-be-passed (last access: 15.05.17).
  2. List of blacklisted keywords in China. – Access mode: https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_blacklisted_keywords_in_China (last access: 15.05.17).
  3. Paul Mozur. China’s Internet Controls Will Get Stricter, to Dismay of Foreign Business. – Access mode: https://www.nytimes.com/2016/11/08/business/international/china-cyber-security-regulations.html (last access: 15.05.17).
  4. Pierluigi Paganini. The business of Censorship. Golden Shield Project, but not only …. – Access mode:  http://securityaffairs.co/wordpress/204/cyber-crime/business-of-censorship-golden-shield-project-but-not-only.html (last access: 15.05.17).
  5. Statistical Report on Internet Development in China (July 2016). – Access mode: https://cnnic.com.cn/IDR/ReportDownloads/201611/P020161114573409551742.pdf (last access: 15.05.17).

РАДЕЙКО РОМАН
асистент кафедри адміністративного та інформаційного права
Навчально-наукового інституту права та психології
Національного університету «Львівська політехніка»,
кандидат юридичних наук

Comments are closed.