Аналітика Блоги

Доведення до самогубства в Інтернет: основу кримінальній відповідальності закладено!

На початку червня 2017-го року український парламент прийняв за основу проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за сприяння вчиненню самогубства.Автори законопроекту (депутати від Радикальної партії) у пояснювальній записці зазначають:

Злочинність постійно перебуває в динаміці не лише за кількісними, а й якісними показниками. З розвитком технічного прогресу та еволюцією людства з’являються нові, раніше не існуючі, злочини та способи вчинення злочинів.  Так,  з появою та розвитком інтернету, виникли нові способи вчинення не лише крадіжки чи шахрайства, а й доведення до самогубства. При цьому новий спосіб доведення до самогубства набирає обертів у світі разом із зростанням кількості постійних користувачів мережі Інтернет.

В якості наочного прикладу наводиться випадок в Російській Федерації, де у 2012 році вперше було засуджено жінку за доведення до самогубства через Інтернет. В діях Анни Семенченко окрім підбурювання до самогубства, за яке не можна притягти до відповідальності, були і факти публічного приниження гідності загиблого в мережі Інтернет – саме це і дозволило притягти її до відповідальності.

На сьогоднішній день чинним кримінальном законодавством України неможливо притягнути до відподальності за доведення до самогубства через Інтернет. Стаття 120 Кримінального кодексу України розуміє доведення до самогубства наслідком жорстокого поводження, шантажу, примусу до протиправних дій або систематичного приниження її людської гідності.
В записці до законопроекту також згадується історія сисадміна Євгенія Кривошеєва з Запоріжжя проти якого у 2015-му році було відкрито кримінальне провадження за ст.120 КК: за допомогою морального тиску (використовуючи несправжній аккаунт у соцмережі «Вконтакте», прикриваючись жіночим ім’ям, медсестрою, та надаючи жертвам поради як краще вчинити самогубство), він змусив повіситися 9 молодих дівчат, однак через відсутність у диспозиції зазначеної статті дій, які він умисно вчинив і які спонукали дев’ятьох осіб вчинити самогубство. Оскільки Кривошеєв не поводився з дівчатами жорстоко, не шантажував їх, не примушував до протиправних дій  та не принижував людську гідність.

Аналогічний випадок відбувся і в США, однак злочинця було притягнуто до відповідальності: у 2014 в штаті Мінесота був засуджений чоловік за доведення до самогубства двох жінок. Він називав в Інтернеті себе жіночим іменем, представлявся медичною сестрою та наполегливо радив жертвам покінчити життя  самогубством.

Цікаво, що законопроект був поданий ще в лютому 2016-го року: за декілька місяців до відомої публікації статті Галіни Мурсалієвої у “Новій газеті” про “групи смерті” та майже за рік – до масової розповсюдження інформації про “Синього кита”.

Головне наукове-експертне управління у своєму висновку від 11.04.17р. також звернуло увагу на актуальність законопроекту, зазначивши, що

Запропоновані у проекті зміни до статті 120 КК на даний час є досить актуальними, адже із появою та розвитком всесвітньої мережі «Інтернет» виникли нові способи вчинення не лише злочинів проти власності (крадіжки, шахрайства тощо), а й доведення до самогубства. Зокрема, в Україні значних обертів набрали самогубства підлітків, яких спонукали до цього у так званих «групах смерті» у соціальних мережах. Починається все з того, що їх адміністратори дають учасникам груп травматичні «завдання» – наприклад, свідомо порізати собі руки лезом, відзнявши усе це на відео. Кінцевою метою «гри» є доведення дитини до самогубства, яке вона також повинна зафіксувати на камеру.

Однак, на думку управління, запропоновані у законопроекті зміни є не зовсім вдалими: у проекті пропонується визнати способами доведення до самогубства підбурювання («підбурювати» до вчинення певних дій можна різними способами, у тому числі й шляхом підкупу, шантажу, обману тощо, тому більшість об’єктивних ознак такого злочину, як доведення до самогубства, буде охоплюватися вказаним поняттям, що створить невиправдану термінологічну суперечність у пропонованій нормі) і підкуп («довести особу до самогубства таким способом на практиці навряд чи можливо»).

Орган наголошує на використанні позитивного досвіду кримінального законодавства інших країн, зокрема, Польщі (ст.151 Кримінального Кодексу передбачає відповідальність для того, «хто умовлянням або наданням допомоги доводить людину до посягання на власне життя»). Кримінальні кодекси Білорусі та Киргизстану взагалі містять дві окремі статті – «Доведення до самогубства» і «Схиляння до самогубства»

При цьому під «схилянням до самогубства» у статті 103 КК Киргизької Республіки розуміється розпалювання у іншої особи рішучості вчинити самогубство шляхом вмовляння, обману чи іншим шляхом, якщо особа покінчила життя самогубством чи вчинила замах на нього.

У статті 146 КК Республіки Білорусь зазначено, що «умисне розпалювання у іншої особи рішучості вчинити самогубство, якщо особа покінчила життя самогубство або мав місце замах на нього (схиляння до самогубства)».

КК Литовської Республіки також передбачає дві окремі статті – 133 «Доведення до самогубства чи схиляння до самогубства» та 134 «Надання допомоги у вчиненні самогубства». Зокрема, у статті 133 цього Кодексу встановлюється відповідальність для того, «хто схилив людину до самогубства або довів людину до самогубства шляхом жорстокого або підступного поводження», а в статті 134  – «хто на прохання безнадійно хворої людини допоміг їй вчинити самогубство».

Сподіваємось, що автори законопроекту врахують заперечення Управління, внесуть відповідні зміни, а депутати проголосують за законопроект у другому читанні.

Напишіть відгук